повідомлення

Васильківський міськрайонний відділ ДРАЦС повідомляє:

Які права має жінка в пологовому будинку? Консультує Міністр юстиції

Добрий день, Павле Дмитровичу! Хочу отримати від  Вас пораду. Зовсім скоро в нашій сім’ї  буде поповнення. Я дуже схвильована, оскільки це моя перша дитина. Оскільки я буду вперше перебувати у пологовому будинку, хотіла  б розуміти свої права.  Розкажіть про них більш детально, будь ласка.

Олена Шульга

Вагітність і народження дитини це завжди радісна подія для кожної сім’ї. З перших хвилин перебування в пологовому будинку, перш за все, майбутні мами мають право на високу культуру медичного обслуговування.

Які права має вагітна жінка?

Кожна вагітна жінка має право:

  • самостійно обирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір, якщо цей заклад охорони здоров’я має можливість забезпечити відповідне лікування; 
  • отримати психологічну підготовку до пологів;
  • бути поінформованою медичними працівниками про свій стан здоров’я та майбутньої дитини, результатів аналізів тощо;
  • отримати  психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів тощо.  

Які права має жінка під час пологів?  

Право на сімейні (партнерські) пологи.  Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, завідуючого відділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів.

Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб. 

Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі. Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством.

Право на демедикалізацію пологів. Медпрацівники пологових будинків повинні  прагнути провести пологи так, щоб жінка мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями.

Право на свободу дій у пологах.  Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі.

Право на грудне вигодовування. Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері або інших вагомих протипоказаннях. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 

Право побачити свою мертвонароджену дитину. Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.

Право на індивідуальне перебування. У палаті має перебувати лише мати з дитиною.

Які документи мають надати при виписці з пологового будинку?

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

  • витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері;
  • довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку.

Також нагадаю, на сьогоднішній  день у 467 закладах охорони здоров’я по всій Україні  працює  сервіс Мін’юсту, скориставшись яким можна отримати  свідоцтво про народження малюка безпосередньо у пологовому будинку.

Більш того, Міністерство юстиції долучилось до розробки пакету законодавчих ініціатив під умовною назвою #єМалятко, який встановлює можливість  отримати 9 послуг за 1 заявою:

  1. державна реєстрація народження дитини та визначення її походження;
  2. реєстрація місця проживання новонародженої дитини;
  3. призначення допомоги при народженні дитини;
  4. призначення допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях;
  5. реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;
  6. реєстрація новонародженої дитини у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків;
  7. отримання посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї;
  8. визначення належності новонародженої  дитини до громадянства України;
  9. присвоєння новонародженій дитині унікального номеру запису в Єдиному державному Демографічному реєстрі.

Яку державну допомогу може отримати жінка, яка народила дитину?

Українське законодавство передбачає, що кожна жінка незалежно від віку має право на такі види допомоги:

             Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами надається всім жінкам (у тому числі неповнолітнім), які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування,  у розмірі 100 % середньомісячного доходу жінки, але не менше 25 % від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.

  • Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу). У разі, якщо застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, вони мають право на допомогу по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.
  • Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10 320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами.
  • Допомога на дітей одиноким матерям надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103, цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

__________________________________________________________________________________________________________________

Васильківський міськрайонний відділ ДРАЦС інформує:

Отримання пенсійних виплат та допомоги на поховання після смерті особи

На сьогоднішній день держава пропонує перелік гарантій для осіб, які втрачають родичів. Перш за все, мова йде про отримання допомоги на поховання. Наголошуємо, що у разі смерті пенсіонера, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання у розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті. Якщо померла особа одержувала пенсію як така, що перебувала на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України – членам його сім’ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується як компенсація за поховання допомога у розмірі тримісячної пенсії, але не менше п’ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (окрім випадків, коли поховання було здійснено за рахунок держави). Для отримання коштів необхідно звернутися до органу Пенсійного фонду України, де пенсіонер перебував на обліку, з наступними документами:

документ, що посвідчує особу заявника;

заява про виплату допомоги на поховання;

свідоцтво про смерть;

витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання або довідку про смерть пенсіонера (у разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави).

Наступним видом гарантій є виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Відповідно, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується – по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї (чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку,  діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні). Такі особи мають звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. До органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім’ї подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім’ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Якщо одночасно звертаються кілька членів сім’ї – сума недоотриманої пенсії ділиться між ними порівну.

Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв’язку з відсутністю членів сім’ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину.

Корисною можливістю для непрацездатних членів сім’ї померлої особи, які були на її утриманні, є можливість отримання пенсії у зв’язку із втратою годувальника.

Необхідною умовою є наявний у годувальника на день смерті страховий стаж, який був би йому необхідний для призначення пенсії по III групі інвалідності (у разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера, особи з інвалідністю, яка настала у період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, а також у випадку смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності) – тривалість страхового стажу не враховується).

Пенсіонери (члени сім’ї), для яких матеріальна допомога, одержувана від померлої особи, була постійним і основним джерелом засобів до існування, мають право перейти на пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

Розмір такої пенсії встановлюється:

на одного непрацездатного члена сім'ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;

на двох та більше непрацездатних членів сім'ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками;

дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Період призначення пенсії – весь час непрацездатності особи, а для осіб, які досягли пенсійного віку –  довічно.

На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія, однак на заявою члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

___________________________________________________________________________________________________________________

Васильківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану інформує:

Щеплення від булінгу: як Україна бореться з підлітковою агресією?

 

Напевно, для переважної більшості українців слово «булінг» викликає такі ж зрозумілі асоціації, як «бінджвотчинг» чи «бодішеймінг». Та попри словесну новизну явище булінгу, на жаль, є вкрай поширеним серед українських підлітків.

Згаданим терміном позначають фізичне або моральне насильство, агресивну поведінку неповнолітніх стосовно ровесників чи дорослих осіб, яка викликає страх і тривогу, а також містить ознаки свідомого жорстокого ставлення. Лаконічним україномовним аналогом «булінгу» є цькування.

На практиці мова йде про широкий діапазон прояву агресії – від рукоприкладства до постійних словесних образ, принижень чи непристойностей у соцмережах.

Булінг – проблема світового масштабу. За даними ЮНІСЕФ, наприклад, у 2017 році від цькування однолітків потерпали понад 150 мільйонів дітей від 13 до 15 років, в Україні – близько третини (24%) осіб того ж віку.

Та незважаючи на вкрай тривожну статистику, донедавна ця проблема відверто замовчувалась у суспільстві, що лише потурало підліткову агресію. Країна шоковано переглядала відео жорстоких побоїв і знущань школярів над своїми ровесниками, втім далі морального осуду чи з’ясування стосунків між батьками дітей справа не заходила. Що, зрештою, не дивно, оскільки якихось конкретних, орієнтованих саме на вказану проблему, правових інструментів просто не існувало.

Тому Мін’юст спільно з народними депутатами та профільними громадськими організаціями минулого року ініціював розробку та прийняття закону, спрямованого на протидію та запобігання цькуванню серед неповнолітніх. Документ вперше на законодавчому рівні визначає поняття булінгу,  вводить адміністративну відповідальність за нього та встановлює послідовність дій для керівників навчального закладу і батьків, чиї діти вдаються до цькування або потерпають від нього.

Тож, що робити, якщо дитина постраждала від булінгу? Існує кілька можливостей, кожну з яких можна використати залежно від особливостей конкретної ситуації. Передусім, варто звернутися до директора, завуча або ж класного керівника у школі. Закон зобов’язує останніх скликати спеціальну комісію з педагогічного колективу для розгляду ситуації. Якщо в діях учнів комісія виявить ознаки булінгу, керівництво навчального закладу може звернутися до Національної поліції, яка відкриває справу про адміністративне правопорушення. Крім того, із заявою до Нацполіції можуть звернутися батьки постраждалої дитини. Після розслідування правоохоронці передають матеріали справи до суду, який виносить рішення про покарання особи, яка вчинила булінг. Альтернативною можливістю є звернення до громадських організацій, наприклад до ГО «Ла Страда – Україна», одним з головних напрямів діяльності якої є захист прав дітей.

Відповідно до закону, за вчинення булінгу вперше на порушника накладається штраф у розмірі від 340 до 850 гривень. Якщо протягом року після судового вироку підліток вдається до цькування повторно, на нього чекатиме адміністративне стягнення вже від 1700 до 3400 гривень. При  цьому за дії малолітніх або неповнолітніх осіб від 14 до 16 років штраф стягується з їхніх батьків. Покарання також передбачено для педагогів, котрі замовчують випадки булінгу – від 850 до 1700 гривень.

Важливо, що ці норми не залишилися тільки словами на папері. Закон діє лише кілька місяців, а в Україні вже є перші судові рішення по булінгу. Піонером у покаранні за цькування стала Київська область, де у Бориспільському районі батьки школярки мають сплатити понад тисячу гривень штрафу за дії своєї доньки щодо її однокласниці. А вже на початку березня суд на Хмельниччині покарав батьків підлітка, котрий тривалий час ображав і вдавався до погроз на адресу шкільної вчительки. Як видно з останнього випадку, булінг є агресією не лише щодо неповнолітніх, а в тому числі стосовно дорослих учасників навчального процесу, які потерпають від підлітків.

Таким чином, в Україні формується судова практика притягнення до відповідальності за булінг, а це означає завершений характер правової протидії цьому явищу. Адміністративний механізм спрацював, але чи достатньо цього для ефективної боротьби зі цькуванням в українських школах?

Очевидно, що ні. Булінг – складна соціально-психологічна, почасти вікова і комплексна виховна проблема. Тому, крім суто адміністративних інструментів, нове законодавство включає низку правопросвітницьких, інформаційних та профілактичних заходів, спрямованих на формування оперативної реакції відповідальних осіб у ситуації булінгу. Дуже важливо, що в країні набувають поширення учнівські ініціативи шкільної медіації, в межах яких підлітки самі виступають модераторами у випадках непорозумінь та конфліктів між однолітками.

Зі свого боку, Мін’юст вже тривалий час реалізує масштабну інформаційну кампанію з адвокації антибулінгового законодавства, проводячи по всій країні правові уроки та акції зі школярами, спільні заходи з педагогічними працівниками  і співробітниками правоохоронних органів. І головний результат цих зусиль – не так судові вироки, як суспільний резонанс довкола випадків булінгу, той розголос, якого набувають подібні прецеденти, й та увага, яку діти, батьки і вчителі в усіх регіонах приділяють таким ситуаціям. Проблема більше не замовчується. Вона виведена на порядок денний і потребує дедалі активнішої комунікації всіх сторін задля свого вирішення. Адже навряд чи хтось із притомних батьків хоче, щоб його дитина згадувала шкільні роки з острахом і відразою, які часто ламають людям все життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як повторно отримати свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану?

Непоодинокими є випадки, коли громадяни звертаються до Головного територіального управління юстиції у Київській області з питаннями про повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Наголошуємо, що, якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану було вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, були внесені зміни до актового запису чи його було поновлено, Ви можете звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України із заявою щодо його повторної видачі. При собі необхідно мати паспорт (паспортний документ) та сплатити державне мито (на сьогодні це 51 коп.).

За  повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану державне мито сплачується до подання відповідної заяви.

       Від сплати державного мита звільняються :

 громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;

громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

інваліди I і II груп.

Отримати свідоцтво відповідно до законодавства можуть також батьки, усиновлювачі, опікуни, піклувальники, представник закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, де постійно перебуває дитина, органу опіки та піклування (за довіреністю установи та при пред'явленні документів, що посвідчують його особу), а також будь-яка особа (Ваш представник) – у разі документального підтвердження її повноважень (за довіреністю).

Свідоцтва про народження дітей повторно видаються їх батькам і усиновителям незалежно від віку дитини.

Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються.

Свідоцтво про смерть повторно видається другому з подружжя, а також дітям, у тому числі й усиновленим, та їх законним представникам, близьким родичам померлого (братам і сестрам, онукам, діду і бабі як з боку батька, так і з боку матері), особі, яка є спадкоємцем за законом або заповітом, представникові органу опіки та піклування у разі виконання ним повноважень з опіки та піклування стосовно осіб, які мають право на отримання такого свідоцтва.

Після припинення шлюбу внаслідок його розірвання свідоцтва про шлюб повторно не видаються. У таких випадках на письмове прохання заявників відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено – Ви маєте право звернутися до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця Вашого проживання. 

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану (окрім випадків, коли актовий запис зберігається на тимчасово окупованій території України).

Особам, які звернулися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану особисто, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану  видаються того самого дня.

За заявою щодо повторної видачі відповідного свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, яка надійшла поштою, свідоцтво надсилається в 15-денний строк до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем проживання заявника, про що доводиться до його відома.

 ___________________________________________________________________________________________________________________

 

Батьки новонароджених дітей зможуть скористатися пакетом послуг «Електронне малятко»

 

Міністерство юстиції України ініціювало надання українським громадянам комплексу послуг, пов’язаних з державною реєстрацією народження дитини (пакет сервісів під умовною назвою «Електронне малятко»).

Що це дає молодим батькам та малюку ?

Під час державної реєстрації народження дитини батьки (виключно за власним бажанням) зможуть одночасно отримати ряд послуг, зокрема:

Призначення допомоги при народженні дитини;

Реєстрація новонародженої дитини в електронній системі охорони здоров’я;

Реєстрація місця проживання дитини;

Реєстрація дитини у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків відповідно до Податкового кодексу України (присвоєння ідентифікаційного коду);

Видача посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї.

При цьому надання послуги з державної реєстрації народження дитини здійснюватиметься в електронному вигляді. Крім того, ініціатива також передбачає можливість під час такої реєстрації передавати в електронному вигляді в режимі вільного часу інформацію про новонародженого до Єдиного державного демографічного реєстру.

Таким чином, запропонований пакет сервісів від Мін’юсту дозволить суттєво зменшити адміністративне навантаження на батьків шляхом зведення до мінімуму кількості необхідних документів та процедурних дій. Інакше кажучи, якщо сьогодні батьки малюків для повного оформлення всіх документів і процедур, пов’язаних з народженням дитини, мають звернутися до 9 державних органів, то із початком дії вказаних сервісів не буде потреби йти до жодної установи.

___________________________________________________________________________________________________________________

 

Як оскаржити незаконні дії державного реєстратора?

 

 Якщо Ваші права порушені відповідною дією чи бездіяльністю державного реєстратора, положеннями ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон), ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено порядок оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора (далі – Закон про реєстрацію) суб’єкта державної реєстрації до Міністерства юстиції України та його територіальних органів.

При Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області діє Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка розглядає скарги на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав та рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах Київської області.

Пропонуємо до Вашої уваги алгоритм дій щодо подання скарг у сфері державної реєстрації.

Перший крок. Скаржнику насамперед необхідно визначити належного суб’єкта розгляду скарги.

Повідомляємо , що Міністерство юстиції України розглядає скарги:

 - на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);

- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:

1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган юстиції.

Другий крок, який необхідно врахувати, перед подачею скарги, це те, що скарга повинна відповідати вимогам, які передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

 

Вимоги до скарги

Скарга, що подається на рішення, дії/бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації з зазначених напрямків, обов’язково повинна містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або до Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Для юридичних осіб засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003»). Для фізичних осіб законодавство не передбачає чітких вимог до засвідчення копій, але вони принаймні повинні бути засвідчені підписом.

Особливий аспект полягає у тому, що у разі не дотримання хоча б однієї з вимог передбачених законодавством, Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації буде відмовлено у розгляді скарги по суті.

Третій крок – строки для звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації визначені статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статтею 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У свою чергу, рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Четвертим кроком буде направлення, з урахуванням всіх вимог та строків подання, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», належним чином оформленої скарги до територіального управління юстиції, або до Міністерства юстиції України.

Так, існує можливість направити скаргу до Головного територіального управління юстиції у Київській області за адресою: вулиця Євгена     Сверстюка, 15, Київ, 02000.

П’ятий крок – це можливість взяття участі у засіданні Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Про бажання скаржника та/або його представника бути присутнім на засіданні Комісії під час розгляду скарги по суті необхідно зазначити у самій скарзі. Також потрібно вказати бажаний спосіб отримання повідомлення про дату та час проведення засідання Комісії – телефонограмою або засобами електронної пошти.

За результатами розгляду скарги по суті Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації приймається рішення у формі наказу.

Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

 

Типові помилки при написанні скарг

З метою допомоги скаржникам у дотриманні законодавчих вимог до Вашої уваги пропонуємо кілька типових помилок та недоліків, яких скаржникам слід уникати при складанні відповідних заяв:

1. Відсутність дати складання скарги;

2. Закінчення встановленого законом строку подання скарги;

3. Подання скарги на рішення про державну реєстрацію прав, набутого на підставі рішення суду;

4. Відсутність засвідчених копій документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника;

5. Питання, порушені у скарзі, не стосуються прийняття рішень про державну реєстрацію;

6. Відсутність обставин, якими скаржник обгрунтовує свої вимоги;

7. Скарга не містить реквізитів рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

8. Наявне судове провадження у зв’язку зі спором між тими самими сторонами, з того самого питання, з того самого предмета і тієї самої підстави;

9. Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання.

__________________________________________________________________________________________________________________

 

 

Ми працюємо для Вас

Щороку Васильківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану звітується про зареєстровані акти цивільного стану.
Так у минулому 2018 році є як позитивні моменти так і не дуже.
Розпочнемо з гарних новин – за 2018 рік нашим відділом зареєстровано 713 актових запис про народження ( у 2017 році – 685 народжень). З них 481 новонароджених діток свої перші документи отримали безпосередньо у пологовому відділенні Васильківської районної центральної лікарні. Решта народжень було зареєстровано у відділі. Безпосередня реєстрація народження дитини у відділі викликана або ж певними сімейними обставинами, такими наприклад, як державна реєстрація народження дитини з одночасним визнанням батьківства та державною реєстрацією шлюбу, або ж дітки народилися в пологових будинках інших міст.

Також відділом було складено 32 протоколи про адміністративні правопорушення відносно батьків новонароджених дітей за несвоєчасну реєстрацію народження дитини.

Продовжуючи активну співпрацю з відділом з питань реєстрації виконавчого комітету Васильківської міської ради працівниками відділу ДРАЦС  приймаються документів на державну реєстрацію місця проживання новонароджених діток, які не досягли тримісячного терміну. 
 

Шлюбів у 2018 році було зареєстровано більше ніж у 2017. Так за 2018 рік складено 449 актових записів про шлюб, за 2017 рік - 433.

 

Значно побільшало розірвань шлюбів. Якщо у 2017 році було зареєстровано  90 розірвань, то у 2018 році аж – 159. Шлюбів, які розриваються через судові органи також побільшало.

Смертність у нашому місті збільшилась, від 689 смертей за 2017 рік до 719 смертей у 2018 році.

Цього року державна реєстрація зміни прізвища або власного імені не була популярною серед жителів нашого міста. Так за 2017 рік зареєстровано 44 змін імені, а за 2018 рік лише 30.

Проте серед населення зростає потреба у проставленні на офіційних документах виданих органами юстиції України штампу Апостиль. Коли наші громадяни виїжджають за кордон, то в окремих випадках потрібна легалізація офіційних документів. Раніше громадянам потрібну було їхати до Міністерства юстиції України і там особисто подавати документи на легалізацію. Зараз ця процедура спрощена. Васильківський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану включено до переліку відділів ДРАЦС, що приймають документи для проставлення апостилю.

 

Логін: *

Пароль: *